Помідор: квітка чи овоч?

 

Більшість дослідників вважає, що батьківщиною томата є Гапапагоські острови й вузька смуга вздовж тихоокеанського узбережжя Південної Америки, що захоплює території Чилі,  Перу й Еквадору.

Перші згадування європейських ботаніків відносяться до 1553-1554 рр., коли нідерландський ботанік Додонеус у книзі «Історія трьох перших початків у коментарях і малюнках» дав зображення куща томатів  під назвою  «пома аморис»  - яблуко кохання,  а Маттіолі під назвою «помі д’оро» - золоте яблуко - описав плоди томатів.

Індіанці, що вирощували й уживали їх у їжу, називали цю рослину «туматль». Але в той же час до середини XIX ст. в Америці  цю  рослину вважали  отруйною. Причому в 1776р. підчас боротьби Америки за незалежність кухар Джорджа Вашингтона спробував отруїти його м ’ясом, звареним із помідорами.

У Європі також упродовж декількох сторіч  після  появи томат залишався неїстівним.

Через гарні плоди ці рослини викликали інтерес, насамперед квітникарів. У Франції їх називали «пом д'амур» - яблуко кохання. Крім того, плоди застосовувалися з лікувальною метою. Тільки на початку XIX ст. томати зараховують до овочевих культур. Надалі, разом із європейськими переселенцями, томати потрапляють в Америку, і декоративна рослина повертається на батьківщину вже як овочева культура.