Чуфа - усе ще маловідома для городників культура, але вона гідна їхньої уваги. Рослина належить до родини осокових культур, це цінний харчовий продукт, який містить 28% жиру, багато білка, цукру, мікроелементів. Плоди чуфи - бульбочки розміром із невеликий мигдаль. На смак вони нагадують ці горіхи, і саме за таку подібність чуфу назвали земляним мигдалем. Її можна вживати в їжу в найрізноманітніших виглядах: дуже смачні горішки смажені, відварені, а подрібнені надають особливий приємний смак і аромат пирогам, кексам, тортам. Одне слово - продукт смачний і незвичайний.
Яка ж технологія оброблення земляного
мигдалю? Батьківщина чуфи - Північна Америка. Рослина ця втім теплолюбна, для
нормального розвитку й плодоносіння їй потрібні добре освітлені плодові грядки.
У зв’язку з цим чуфу потрібно висівати, коли ґрунт прогріється до 12-15 0С.
Така температура в нашій середній смузі (на півдні трохи раніше) встановлюється
в середині травня. Кращим орієнтиром для сівби чуфи може служити висадження у
відкритий ґрунт розсади помідорів.
Перед посадкою
бульбочки обов’язково потрібно замочити
на три доби у воді кімнатної температури, причому міняти її необхідно
щодня. Така процедура потрібна для того, щоб бульбочки набрякли, що забезпечує рівномірну схожість, кращу
енергію проростання.
Розміщати
рослини треба на відстані 60 см одна від одної, в гніздо класти 2- 4 бульбочки
наглибину 5-6 см.
Сходи чуфи - тригранні пагони. З’являються вони протягом усього сезону, і наприкінці вегетації кущ являє собою пучок тонких стеблинок, на підземній мочалоподібній кореневій системі виростає безліч бульбочок.
Догляд за чуфою полягає в рідких поливах, утриманні ґрунту в пухкому й чистому від бур’янів стані, підгортанні. Сигналом до збирання служить пожовтіння й підсихання стебел. Буває це наприкінці городнього сезону, перед першими заморозками. Урожай зберігається довго, але для цього його потрібно зібрати в суху погоду й добре просушити.
Немає коментарів:
Дописати коментар