Розторопша

 

На  основі  цієї  рослини  виготовляють безліч  рослинних  гепатопротекторів.  При регулярному прийомі відновлюються уражені ділянки  печінки.  Нормалізуються  всі обмінні процеси  та  робота  цього  органа,  йде  очищення від токсинів, шлаків та інших шкідливих речовин.  Підвищується  стійкість  гепатоцитів (клітин печінки) до впливу шкідливих чинників (алкоголь,  антибіотики,  хіміотерапія  тощо).

Доведено,  що  розторопша  має  імуномодулювальні  властивості,  а  значить,  здатна впливати на імунітет. Відбувається це завдяки багатому вмісту насамперед силімарину, який вважається  унікальною  речовиною,  до  того ж справляє протизапальну й антибактеріальну дії. Силімарин  —  це цілий  комплекс антиоксидантів,  що  складається  з  силібіну,  силіхристину  і  силідіанину.  У  природі  такого більше  просто не  існує.

Завдяки антиоксидантним властивостям рослина захищає організм людини  від хронічних і серцево-судинних захворювань, негативного впливу вільних радикалів, а також таких шкідливих чинників,  як  радіація та куріння.

Жовчогінні властивості виявляються у нормалізації  відтоку  жовчі.  Іноді  розторопша допомагає  розчиняти  невеликі  камені  і  виводити  з  організму  пісок.  Але  тут  потрібно бути обережним, оскільки це може викликати рух  каменів.  І  якщо  вони  великого  розміру, то є ризик, що перекриються жовчні протоки, а це дуже  небезпечно!

Яскраво виражені протизапальні властивості розторопші  стануть  у  пригоді  при  лікуванні хронічних  захворювань  печінки,  запаленні селезінки  або  жовчних  протоків.  При  зовнішньому  використанні,  наприклад у  вигляді компресу  зі  спиртової  настоянки  насіння, знімається запалення хворих суглобів. Насіння рослини володіє судинозміцнювальними властивостями, тому дуже  корисне  для  серцево-судинної  системи.  Крім  цього,  воно  очищає кров.  Для  отримання  результату  потрібно пройти  кілька  курсів.  Олія  розторопші  —  і  в капсулах,  і  в  звичайному,  рідкому,  вигляді —  друга  за  популярністю  форма  прийому після  насіння.  Використовують  її  зазвичай для внутрішнього та зовнішнього застосування.

Завдяки  бактерицидним,  протизапальним і протиалергічним  властивостям  може  застосовуватися для лікування псоріазу, вугрової висипки і навіть вітиліго.

Корінь розторопші  використовують з лікувальною метою рідше, ніж насіння або олію, але він також має практично ті ж властивості, що і  вся  рослина.  Його настоюють на спирту або готують на його основі лікувальні відвари, помічні при захворюваннях печінки або шлунково-кишкового тракту, набряках, радикуліту та інших недугах.  Іноді при  приготуванні  відварів  беруть  суміш  листя  і  коренів.  Такий підхід  вважається ефективнішим.

При  призначенні  дозування  лікарі  враховують  можливі  протипоказання,  діагноз та стан  пацієнта:  при  гастриті  пити  свіжий  сік трави  по  столовій  ложці  тричі  на  день, при виразці  приймати  олію  по  чайній  ложці  3-4 рази на добу за  годину до їди,  курс  розра хований  на  місяць.  При  коліті  чайну  ложку порошку рослини запити водою за пів години до їди. При болях у шлунку помічний  відвар із  насіння.  Заварити  3 столові  ложки  на 500 мл  води,  варити  до  випарювання  половини рідини.  Виявляє  розторопша  корисні  властивості  в  лікуванні  нирок,  оскільки  містить рідкісний  вітамін  К,  необхідний  органу  для повноцінної роботи.  Найбільше його міститься в насінні, хоча відвар з листя теж допомагає добре знімає запалення, чистить від токсинів, виводить пісок. Найефективніше діє настоянка з насіння на спирту, пити  потрібно акуратне передозування  може бути  небезпечним.

Завдяки  вмінню  виводити  з  організму токсини  і  регулювати  метаболізм ефективна трава  розторопші  при  лікуванні  подагри, артриту,  артрозу,  ревматизму.  Полегшує стан  при  остеохондрозі.  Флавоноїди  і  флавонолігнани,  цинк,  марганець  допомагають зняти  болі  в суглобах,  притлумити  в  них запалення.  При  цьому  вітамін  Е  і  каротиноїди сприяють  утворенню  колагену,  цінного  для кісткових  тканин.

Ще  з  часів  античності  використовували олію  рослини  для  лікування  ран,  додавали в їжу, щоб врятуватися від отруєнь.  Сучасна косметологія  теж  не  залишила  без  уваги диво-засіб  —  олію  розторопші  додають  в креми,  маски  і  скраби. У  народі  цю  рослину ще  називають  «гостро  строкатою»  —  за гострі  шипи  і  строкаті - білі розводи. Ще йменували  білою колючкою.  Олію  застосовують для лікування волосся, вона  підсилює його  ріст,  живить його з середини,  відновлює  посічені  кінчики, прибирає ламкість, лупу,  свербіж,  бореться  з облисінням.

Для  профілактики відвари і настої  нині рекомендується пити людям, які  живуть  в екологічно  несприятливих зонах.

Шрот.  Це  макуха, яка залишається  після вичавлювання олії, вважається  сильним  антиоксидантом. Рекомендується  при  гепатиті, цирозі, холициститі, депресії,  проблемах жовчного міхура.

Олія. Видобувається холодним віджиманням, лікує рани, опіки,   обмороження,  дерматити.

Настої і спиртові настоянки. Підсилюють утворення і  виведення жовчі,  прибирають спазми.

Чай  із плодів або листя.  П’ють для  профілактики  хвороб печінки,  шлунка,  кишківника.

Сироп.  Застосовується в  комплексному лікуванні  печінки, шлунка, серця  і  судин. Дуже  важливо  не  перевищувати  дозування, бо  це  може  проявитися в  таких  побічних ефектах,  як  алергія,  біль  у  ділянці  печінки, нудота,  свербіж.  Протипоказано  таке  лікування при  вагітності, підвищеній  кислотності, епілепсії,  бронхіальній  астмі,  гострому  холециститі  або  панкреатиті,  нирковій  недостатності, запущеному цирозі печінки, психічних захворюваннях.

У  народній  медицині  застосування  розторопші  з  лікувальною  метою  ширше,  ніж  в офіційній.  Насіння  заварюють  при  зубному болі, діареї, вживають і порошок-шрот.  Його можна  додавати  в їжу  або  використовувати в  чистому  вигляді,  запиваючи  водою,  не більше  4  чайних  ложок  на  добу.  ІІІрот  рекомендують  для  очищення  крові,  зниження рівня цукру, лікування шкірних захворювань, вугрової  висипки,  зцілення  від  геморою,  гепатиту,  варикозу.  Коріння  заварюють  при  діареї,  запаленні  слизової  шлунка.  Відвар вважається  сильним  сечогінним  засобом. Рекомендується при слабкому імунітеті, сильнихи  стресах,  відновленні  після  пологів,  вагінітах,  кольпіті,  ерозії матки,  при  алкогольному отруєнні,  після хіміотерапії, опроміненні.

Розторопша  має  чимало  протипоказань, її не рекомендується приймати при психічних захворюваннях,  епілепсії,  депресивних  розладах,  задишці  будь-якої  етіології,  бронхіальній  астмі,  під  час  вагітності.  Крім  того, протипоказанням  для  її  використання  є  високий рівень кальцію та інтенсивні  порушення серцевого ритму. З особливою обережністю застосовувати  засоби  з  цієї  рослини  при жовчнокам’яній  хворобі.  Зауважу,  що  при декількох прийомах розторопші  іноді можуть з’явитися  болі  в  ділянці  печінки.  Це  не  вважається  побічним  ефектом.  До  побічних реакцій  належать  вияви  алергії,  порушення роботи  шлунково-кишкового тракту і діарея.

Оксана Скиталінська//Сільські вісті від 11.02.2022 р.