Вважалося, що ця рослина здатна відганяти
грозу, оберігати від диявольської спокуси. Корінь звіробою носили на грудях як
оберіг проти ворожих чар, також звіробій клали на поріг будинку, устромляли в
щілини хати й хліва. За повір’ями, він надійно захищає худобу від відьом. Саме
тому в Юр’їв день підчас першого весняного вигону її обкурювали сухим звіробоєм.
Його також зберігали в корівнику, на скотарні, додавали в корм худобі для
посилення її плодючості.
Звіробій збирали напередодні Івана
Купала або опівдні Іванова дня, викопуючи без заступа чи ножа (звідси походить і
назва рослини: Іванове зілля, іванок хрещатий,
Іванів цвіт тощо). Звіробій використовували в магії, він допомагав від
нероздіпеного кохання.
Його називають ліками
проти дев’яноста дев’яти хвороб. Вважалося, що особливу силу має звіробій,
зібраний у Іванів день і освячений у день Успіння Богородиці, - він допомагає
проти хвороб, заподіяних злими силами, відьмами
Немає коментарів:
Дописати коментар