Навіщо єнот полоще їжу?

         

       Тварина  це  робить  чисто  інтуїтивно  —  щоби  очистити  її від бруду...

Єнот  —  типовий  житель  Північної  і  Центральної  Америки. Він  навколоводна тварина,  тож зазвичай селиться  поблизу прісних  водойм  або  там,  де  є  заплава якихось затоплених луків. Наприклад,  якщо  єнот  живе  у лісі,  то там  неодмінно  має бути струмок, болітце або озеро. Зазвичай  ці  звірі  добувають  корм на берегах водойм  або прямо у воді.  Тому вилучена звідти здобич  —  молюски, личинки комах, жаби,  риба,  ракоподібні, їстівні частини  рослин  —  виявляються геть обволоченими товстим шаром мулу з дрібними  камінцями, піску або перегною.  Роздобувши ласий шматочок, щоби відділити його від таких небажаних  «приправ», єнот виполіскує все схоплене  на  обід.  Через  що  дістав назву  «полоскун». Так само він учиняє  й  зі  здобиччю,  впольованою  у  лісовій  гущавині,  — дрібними  гризунами,  птахами, ящірками і невеликими змійками.

Учені стверджують,  що в єнота це природна вроджена реакція: він  виполіскує  будь-яку  добуту їжу,  навіть  якщо  вона  цього  і не  потребує. Є  й  інші  тварини  з подібним способом харчування, але у них немає таких спритних пальців, як у цього симпатичного звірка.

До  речі,  єнот  за  спритністю передніх  кінцівок  може  посперечатися  з  людськими  руками  —  настільки  майстерні  і точні  його  дії.  Передніми  лапами  він здатний  захоплювати будь-які  предмети,  упевнено утримувати  їх  і  навіть  мити-прати  у  воді.  Мешкаючи  в зоні доступності  людського житла, єноти  також  риються  у  смітниках  і  на  звалищах  —  їхні спритні  пальці  без  проблем знімають  кришки  зі  сміттєвих баків  і  розривають  пакети  з рештками  людської  їжі.

 //Сільські вісті №60 (19908) від 13.08.2021 р.

Яка різниця між вірусами і бактеріями?

 

І  віруси  і  бактерії,  що  викликають  у  нас захворювання,  ми  називаємо одним словом —  мікроби.  Водночас  багато  людей  і  не знають,  яка  ж   між  ними  тоді  різниця?  А вона  велика...

Річ  у  тім,  що  бактерії  —  це  мікроорганізми,  які  складаються  з  однієї  клітини, нехай  і  досить  примітивної за будовою  порівняно  з  клітинами  тварин,  людей  і  навіть рослин.  Але  це  самодостатні  організми, здатні  розмножуватися,  хоч  і  простим  поділом  своєї  клітини.

Бактерії  існують  скрізь,  усередині  і  на поверхні  наших  тіл.  Більшість  із  них  абсолютно нешкідливі, деякі  навіть дуже корисні. Так, мікрофлору людини складають близько 39  трильйонів  бактеріальних  клітин,  тоді як саме тіло людини  —  майже 30 трильйонів клітин.  Найчисельнішою  є  мікрофлора  нашого  кишківника.  Але  поряд  із  корисними і  нешкідливими  існують бактерії,  які  можуть викликати  захворювання  (ця  властивість називається  патогенністю).  Так відбувається  тоді, коли  ці  мікроби  потрапляють в уразливі місця  на  нашому  тілі  або  ж   коли  імунітет людини не може впоратися з регулюванням їхньої  кількості.  В  такому  разі  їх  здатні знищувати  антибактеріальні  засоби  —  антибіотики.

А ось віруси  —  це  вже  неклітинні  форми живих  організмів,  які  складаються  лише  з генетичного матеріалу, оточеного захисним шаром  білка.  Вони  не  здатні  самостійно виробляти  білок  —  генетичний  набір  інформації,  потрібний їм для життєдіяльності. Тому  ці  мікроби  не  можуть  вижити  самі собою (як ті ж  бактерії).  їм завжди  потрібна жертва  —  клітина,  чиїми  внутрішніми  ресурсами  вони  користуватимуться. І  навіть розмножуватися  не  можуть,  тому  змушені вторгатися  в  клітини  «господаря»,  щоб  запозичити  його  механізми  відтворення  собі подібних.  Тоді  як  поза  клітин  «хазяїна»  віруси  неактивні.

Потрапляючи  в  клітини живих організмів, вони  можуть знищувати  клітину або жити  в ній  протягом тривалого часу (при  хронічних захворюваннях).  У  такому  разі  видимих порушень  у  клітині-носії  немає.  Оскільки віруси живуть усередині  клітини, антибіотики на  них  не діють.  Словом,  ведуть суто паразитичний  спосіб  існування.  А  оселяються здебільшого  у  клітинах  наших  слизових оболонок,  наприклад  дихальних  шляхів, які  особливо  вразливі,  бо  не  покриті  додатковою  захисною  плівкою.

Ще  однією   характеристикою   вірусів є  дуже  маленькі  розміри.  Вони  набагато менші  за  бактерії.  Через  це їх  неможливо розгледіти  крізь  звичайний  мікроскоп  адже  їхні  розміри  менші  за  довжину хвилі  світла.  Тому їх  можна досліджувати лише  під  електронним  мікроскопом.  До того  ж,  оскільки   віруси  мають  такі  маленькі  розміри,  вони  здатні  проходити крізь  бактерицидні  фільтри.

//Сільські вісті №5 (19949) від 21.01.2022 р.

 

Пижмо

 

Справжньою окрасою осінньої природи  є пижмо звичайне.  Недарма одна з його народних назв «рай-цвіт». За старих часів закохані дівчата готували з пижма чарівний напій і намагалися ним непомітно напоїти парубка, який був їм любий. У народі вважали, що пижмо здатне приворожити хлопця до дівчини, тому серед численних народних назв можна зустріти такі, як приворотень, наворотень, приворотник.

Найбільш відоме  воно як лікарська рослина. Та при вживанні пижма слід бути обережним, бо воно містить отруйну речовину туйон. Особливо необхідно пам’ятати, що пижмо протипоказане вагітним. Цю рослину використовують при шлункових захворюваннях, болючих та нерегулярних менструаціях, звідки його друга назва - «маточник».

Цікаво згадати, що древні єгиптяни, перси, греки використовували пижмо для бальзамування померлих, а народи півночі - як своєрідний консервант, обкладаючи пижмом м'ясні туші.

Кизил зміцнює організм

 

Незабаром  поспіє  кизил,  тому багато  наших  читачів  хотіли  б  дізнатися про  користь  цього  фрукта  —  свіжого, сухого  й  у  варенні.  Про  це  кореспонденту  «СВ»  охоче погодився  розповісти фітотерапевт,  лікар  нетрадиційної  медицини  В.І.Гуртовий.

—  Це справді дуже корисна ягода,  — сказав  Володимир  Іванович.  —  Наша сім’я  завжди  готує  з  кизилу  варення  і компоти.  У  ньому  містяться  вітаміни  С, Р,  А,  ефірні  олії,  калій,  кальцій,  магній, сірка.  Причому  вітаміну  С  більше,  ніж навіть у чорній  смородині.

Кизил  очищує  травний  тракт,  заспокоює слизову оболонку шлунка й зміцнює її,  тому  його  добре  вживати  для  профілактики гастриту.  Кизилове варення очищує організм  від токсинів.  Крім того,  ця ягода  зміцнює  серцевий  м’яз  і  судинну стінку, за гіпотонії підвищує тиск, знижує рівень глюкози й холестерину, нормалізує метаболічні  процеси,  справляє  антибактеріальну,  тонізуючу,  сечогінну,  жовчогінну дії, усуває запальні процеси.  Помічна вона і  за авітамінозу та анемії,  підвищує імунний захист організму,  полегшує стан при  геморої,  подагрі  й  артриті.  Свіжі плоди знижують рівень цукру за діабету та  посилюють  ферментативну  секрецію підшлункової залози.

Щоб  усунути  геморой,  лікар  радить уживати  саме варення.  Якщо  його  правильно приготувати, з  мінімальною термообробкою та невеликим додаванням цукру,  в  ньому збережуться  всі  корисні властивості  свіжої ягоди.  Це стосується й  компоту, який зміцнить імунну систему вітамінами,  а  в  спеку  ще  й  втамує спрагу.

У  будь-якому  вигляді  ягоди  можна використовувати  у  разі  застуди  та  порушень у роботі травного тракту.  Настій плодів  кизилу  (5-10  г  сухих  плодів  на склянку  окропу)  пити  як  чай  при  проносах  та  шлункових  кровотечах.

Фітотерапевт  звернув увагу:  для  чоловіків  це  хороший  засіб,  що  підвищує  потенцію та нормалізує роботу сечостатевих органів,  благотворно  впливає  на  кровотворення  й  систему кровообігу.

До  того  ж   кизил  стимулює  і  тонізує нервову  систему  за депресивних  станів. Тому варто зважати  на таку особливість і  не їсти  ягоди  перед сном.

Також у разі закрепів його не потрібно споживати  у  великих  кількостях  через підвищений  уміст танінів.

Нагадав  В.  Гуртовий  і  про деякі  протипоказання.  З обережністю  кизил  потрібно  вживати  за  високого тиску,  підвищеної  шлункової  секреції,  індивідуальної  непереносимості  чи  схильності до  алергії.  Він  протипоказаний  у  разі нервового  перезбудження  й  розладів  психіки.

І  ще  одне:  у  перестиглих  ягодах концентрація  цукру  значно  підвищена тому  за  схильності  до  кишкових  розладів  їх  споживати  небажано  (через активне  бродіння).

 Микола Юрчишин//Сільські вісті від 06.08.2021 р.

Яка різниця між фруктами та овочами?

      

     У  повсякденному  житті  для приготування  їжі  люди  використовують  фрукти  та  овочі,  при цьому навіть не завжди  й замислюються, які між ними принципові відмінності.  Тим  часом  учені  ботаніки  мають чітко визначену позицію,  що  саме  належить  до фруктів, а що  — до овочів.

Так,  фрукти  являють  собою дозрілі  плоди  рослин, які  з’являються після того,  як  відцвітають квітки  і  утворюється  зав’язь.  Ці плоди обов’язково повинні  мати насіння.  Великі  чи  дрібні  насінини,  м’які або тверді, але вони завжди  є у фруктах.  Крім  того, оболонка навколо насіння  може бути  як тверда (звана шкаралупою),  так  і  м’ясиста  (звана м’якоттю). Через таку біологічну класифікацію  ботаніки  всього світу відносять до фруктів і плоди рослин,  які  багато  хто  з  нас  називає овочами.  Наприклад, огірки, томати, баклажани, кабачки, кукурудза,  горох,  перець,  кавуни,  дині  і  гарбузи  (придатні  до вживання  частини  яких  містять насіння)  належать  до  родини... фруктів.  Саме  так!

Тоді як овочами  називають ті рослини,  у  яких  до  вживання  в їжу  може  бути  придатна  будь-яка  інша,  крім  плоду,  частина. Це  можуть  бути  і  листя  (як  у салату,  капусти),  і  стебла  (як  у селери),  і коріння  (як у моркви, буряків),  і бульба (як у картоплі), і  цибулини  (як у  цибулі),  і  квіти (як  у  броколі)...

Словом, з ботанічної точки зору фрукти  обов’язково  містять  насіння, яке надалі здатне прорости і  дати  життя  новій  рослині,  а овочі  —  це частина рослини,  зазвичай  не здатна до  відтворення собі  подібних.

Однак у кулінарному плані  побутує зовсім інше світоглядне визначення  овочів  і  фруктів.  Тож кухарі  інакше відповідатимуть на питання,  де  саме  у  них  овочі,  а де  фрукти.  Багато  продуктів,  які є  (ботанічно  кажучи)  фруктами, але  які  пікантні,  а  .не  солодкі, шеф-кухарями  зазвичай  вважаються овочами. За даними Європейської  інформаційної  ради  з харчових продуктів, до овочів належать такі  ботанічні  фрукти,  як баклажани, солодкий перець, помідори,  кавуни  і дині.

Дебати про різницю між фруктами  і  овочами загалом  точаться  дуже давно. Часом доходило навіть  до  судової  тяганини.  Так, 1893  року  верховний  суд  США одноголосно ухвалив,  що  імпортовані  помідори  повинні  обкладатися  податками  як  овочі,  а  не як  ботанічні  фрукти,  які  у  цій країні  тоді  обкладалися  значно меншими  податками.

//Сільські вісті  №9 (19953) від 04.02.2022 р.

Ромашка лікарська

 

Ромашка є однією з найпопулярніших лікарських рослин у всьому світі. До того ж  ефект від її використання  настає  дуже  швидко,  а  сама  рослина  доступна та абсолютно безпечна для  здоров’я  людини.

Із лікувальною метою ромашку почали застосовувати ще  за давніх  часів.  На  основі  її  цвіту  можна  готувати смачний  та  цілющий  чай,  а  листя  рослини  корисно додавати  до  різноманітних  страв.  Також  із  ромашки можна власноруч виготовляти натуральний ополіскувач для  ротової порожнини  та лікувальний  крем для тіла.

Чимало людей  використовують  ромашку  при  розладах травлення.  Адже ця лікарська рослина  володіє здатністю знімати  важкість у  шлунку та покращувати роботу  травної системи.  Засоби  на  основі  ромашки полегшують  дискомфорт  при  кишкових  кольках,  а також  знімають  больові  відчуття, якими  часто  супроводжуються гастрит, блювота та нудота.  Ромашка зміцнює  слизову  оболонку  шлунка,  адже  вона  має здатність розслабляти м’язи  кишківника та зменшувати запальний  процес  у  тканинах  органів  шлунково-кишкового  тракту.

Завдяки  своїм  корисним  властивостям  рослина усуває  метеоризм,  стимулює  вироблення  соляної кислоти  та зменшує  ризики  розвитку  розладів травлення  після  споживання  важкої  для  шлунка  їжі.

Спеціалісти  наполегливо  рекомендують  вживати засоби  на  основі  ромашки,  якщо  рівень  поганого холестерину  перевищує  норму.  Вона  сприяє  регулюванню  цього  важливого  показника  завдяки  своїй здатності  виводити  з крові  жири.  Людям  із  підвищеним холестерином  рекомендую вживати  щонайменше по  одній  чашці  ромашкового  чаю  на  день.  Звісно, якщо  ви  погано  харчуєтеся  та  ведете  пасивний спосіб  життя,  не  варто  очікувати  магічної дії  від  ромашкового  чаю.  Неодмінно  потрібно  переглянути свій  раціон  та  збагатити  його  низькокалорійними продуктами  з  невеликим  умістом жирів. Таким  чином ви  зможете  відрегулювати  кількість  жирних  кислот в організмі, а це неймовірно важливо для  підтримання гарного  самопочуття  та  здоров’я.  Не  забувайте,  що надлишок жирів в організмі з часом  може спричинити різноманітні  захворювання  та  розлади  у  роботі внутрішніх  органів.

Якщо часто нервуєтеся та страждаєте через напади паніки,  неодмінно  введіть до свого раціону засоби  на основі  ромашки.

За умови  регулярного  вживання  чаю з  неї зможете поступово усунути дискомфортні  відчуття,  пов’язані зі стресом, надмірною нервозністю та депресією.  Повірте, засоби  на  основі  ромашки  допоможуть  забути  про безсоння та безпідставні  напади  паніки.

Ромашковий чай допомагає не лише швидше заснути та  спокійно  спати  впродовж  усієї  ночі,  а  й  зарядить вас  енергією  та  бадьорістю  на  весь  наступний  день.

Якщо кожного місяця під час критичних днів жінкам доводиться терпіти сильний біль та спазми, спробуйте позбутися  дискомфорту  з  допомогою  натуральних засобів  на  основі  ромашки.  Ця  лікарська  рослина  є неймовірно  ефективною,  володіє  потужними  протизапальними властивостями, які справляють позитивний вплив  на стан  матки.

 До того ж  вона має естрогенні  властивості, завдяки   чому  допомагає  відновити  гормональний  баланс в організмі жінки та відрегулювати  менструальний  цикл.

  За  умови  регулярного споживання  ромашкового  чаю під час  критичних днів ви  зможете зменшити біль  і  забути  про  спазми.  Завдяки  здатності  засобів  на  основі ромашки покращувати  кровоток дискомфортні   відчуття швидко зникнуть і жінка чудово почуватиметься навіть  під час  місячних.

Рослина  збуджує  апетит,  знімає  спазми  мускулатури  шлунково-кишкового  тракту,  виявляє  болетамівні,  заспокійливі  властивості.  А   тому  її  успішно застосовують при  гастритах,  гепатитах,  холециститах, колітах,  циститах,  підвищеній  кислотності  шлункового соку,  виразковій  хворобі  шлунка  і  дванадцятипалої кишки,  злоякісних  пухлинах,  зобі,  для  оброблення гнійних  ран  і  виразок,  примочок  при  кон’юнктивітах, дерматиті,  опіках  (для  запобігання  утворення  пухирців),  для  спринцювань при  кольпіті.  Настій  суцвіть  ромашки  на  олії  використовують  для  натирання   при  ревматизмі  та  подагрі.

Для  внутрішнього  вживання  роблять  настій  (2 столові  ложки  суцвіть  на  200  мл  окропу).  Приймати  по  2  столові  ложки  тричі  на день до їди.

Зовнішньо  —  компреси  ромашки  застосовують у  вигляді  примочок,  обмивання,  полоскання  (настій  суцвіть  1:10).

Ромашкова  олія  (4  столові  ложки  суцвіть  ромашки та  100  мл  оливкової очищеної олії нагріти  до кипіння і  настоювати  10  днів,  опісля  процідити)  помічна  при опіках, дерматитах.  Ромашкову мазь (дрібно помелене суцвіття  розтерти  із  білим  вазеліном  або  внутрішнім свинячим  жиром  (1:5)  використовують  для  попередження  утворення  пухирців  при  опіках.

У  висушеному  вигляді  рослина  є  чудовим  натуральним  засобом  для  відновлення  текстури  шкіри, оскільки  має  здатність  робити  шкіру  м’якою  та  гладенькою  на  дотик.

Додайте сушений цвіт ромашки до будь-якого крему  для  тіла  і  отримаєте  ефективний  засіб  для  усунення  дрібних  недоліків  шкіри.

Коли  йдеться  про  лікувальні  властивості,  варто згадати  й  про  її  здатність  відлущувати  мертві часточки  шкіри.  Саме  завдяки  цьому  на  основі  цієї  рослини  можна  власноруч  виготовляти  натуральні та  безпечні  скраби.

Крім  того,  вона  чудово  знімає  свербіж.  Тому рослину корисно використовувати для зняття  подразнення  на ділянці  навколо очей,  яким  часто  супроводжуються  алергії  та  захворювання  очей,  зокрема кон’юнктивіт.  Завдяки  своїм  тривалим  освіжаючій  та відновлювальній діям  ромашка помічна для  підтримування  гарного зору та запобігання  розвитку захворювань  очей.  Для  отримання  позитивного  ефекту  вам знадобиться  просто  прикласти  квіти  ромашки  до  заплющених  повік  на  короткий  період часу.

Запам’ятайте усі  лікувальні  властивості  ромашки  та візьміть  на  озброєння  натуральні  засоби  на  основі цієї  лікарської  рослини.  Оскільки  її  можна  використовувати  як  для  внутрішнього,  так  і  для  зовнішнього застосування, ви зможете зберегти  гарне самопочуття з допомогою  простих та доступних  методів.

 Оксана Скиталінська//Сільські вісті від 13.08.2021 р.