Суниці лісові

 

Вони  належать  до  роду  багаторічних трав’янистих  рослин  родини  розових.  Існує понад  20 їх  видів та багато  гібридів  і  культурних  сортів.

Суниці  посідають  перше  місце серед  вітчизняних плодів і ягід за вмістом  корисних речовин, необхідних організму для побудови скелета і зубів.  Особливо багаті  на фолієву кислоту,  а також  вітамін  Е  (у  порічках,  вишнях,  черешнях,  мандаринах  цих  речовин значно  менше).  Ці  ягоди  вважаються  найбагатшими  і за вмістом  кальцію.  А заліза в них  стільки,  що  вони  виконують  помітну кровотворну  та  кровоочисну дії.

Плоди  суниці  збуджують  апетит,  поліпшують травлення,  справляють сечо-,  пото- й жовчогінну дії.  Мають також бактерицидні та протизапальні  властивості.  Корисно вживати  ягоди  суниці,  особливо  свіжі,  при діабеті та захворюваннях щитоподібної залози.  Допомагають  вони  при  підвищеному артеріальному  тиску,  атеросклерозі,  гастритах зі зниженою кислотністю,  виразковій хворобі  шлунка та дванадцятипалої кишки, колітах,  поганій  перистальтиці  кишківника (атонічні  закрепи), жовчно- та сечокам’яній хворобах,  подагрі.

Суниця  лісова  має  унікальні  властивості щодо  впливу  на лімфатичну систему.  Вона пришвидшує роботу «лімфатичного серця», яке  розміщене  в  спинномозковому  каналі на рівні сонячного сплетіння  і скорочується в  ритмі  раз  на  4  хвилини.  А  загалом  у народі  ця  рослина  відома  як  лімфогенна. Проте  не  варто  очікувати  швидкого  результату - він  розвивається  повільно,  але характеризується стабільністю. Листя і траву суниці  рекомендують  при  різних  формах анемії,  а також  при  авітамінозах.

Вживати  плоди  потрібно в свіжому чи  висушеному вигляді  (можна розмочувати, але не варити),  вони сприяють виведенню гельмінтів.  Народна  медицина  каже,  що  для досягнення  такого  ефекту  необхідно  протягом дня з’їсти  2  кілограми свіжих суниць. Рекомендовано  пити  чай  із  листя  суниці протягом  року.  Тоді  людина  менше  наражається  на  вірусні  інфекції,  поліпшується колір  обличчя,  зникає  жовтуватість  склер.

У  дерматології  рослину  варто  спробувати використати  зовні  і  всередину  при  псоріазі та екземі  (обережно!  -  можлива алергічна реакція), а ще непогані результати спостерігали при застосуванні свіжих плодів для компресів,іноді у суміші з іншими травами. У косметиці беруть  переважно  свіжі  плоди,  взимку  - консервовані, без цукру, користуються соком чи  настоянками  (лосьйонами).

Ягоди  суниці  містять  багато  вітаміну  С. Влітку  він  потрібен  для  підтримки  тонусу капілярів  -  завдяки  цьому  вони  не  пропускають  зайвої  рідини  в  тканини.  Цей ефект вітаміну С доповнюється сечогінною дією через  високий уміст  калію.  А  гіпертонікам  і  тим,  у  кого  є  набряки,  ця  ягідка тим  паче буде лікувальною  -  тиск  нормалізується,  набряки зменшуються.  Вітамін С одночасно стимулює залози  -  наднирники: вони  викидають  гормони  адреналін  і  кортизол, які  підвищують працездатність. Тому суниці  у  великих  кількостях не  рекомендують вживати  на  ніч,  краще  -  у  першій  половині  дня.  Окрім  вітаміну  С,  ці  ягоди багаті  на вітаміни  групи  В.  Вони  виконують роль  прискорювачів  обмінних  реакцій  усередині  клітин, тобто дозволяють витягувати енергію  з  продуктів  перетравлення  і  спрямовувати її на забезпечення процесів обміну речовин.  Ці  вітаміни  додають  енергійності та  сприяють схудненню.

Заготівлю ягід  необхідно  проводити  після повного  дозрівання,  а  ось  траву  (листя  і стебла) збирають протягом усього літа. Листя для  чаю  доцільно  заготовляти  навесні,  до цвітіння  рослини,  а  коріння  -  у  період  фізіологічного  спокою,  тобто  ранньої  весни, коли рослини тільки почнуть рости, або пізно восени, коли  відмирає  надземна частина.

Сушити  сировину  треба  під  навісом,  у добре провітрюваному приміщенні  і  на відкритому повітрі, захищаючи  від прямих сонячних  променів.  Зберігати  траву  суниці більше  одного  року  не  рекомендується,  а коріння  та  ягоди  допускається  зберігати протягом  двох  років.

Плоди лісової суниці  - джерело вітамінів, тому надають неоціненну допомогу в період авітамінозів.  Крім того,  вони сприяють нормалізації  травлення,  збуджують  апетит. Завдяки високому вмісту заліза стимулюють функції кровотворення,  що особливо актуально в разі  великої крововтрати.  Пектинові речовини,  на  які  також  багаті  ці  ягоди, зв’язують токсини  і  солі  важких  металів,  а також прискорюють процес виведення шлаків з організму.  Органічні  кислоти,  що містяться  в  ягодах  суниці,  здатні  розчиняти деякі  види  конкрементів  (каменів).

Кореневища  і  листя  суниці  мають  терпкі (протизапальні) властивості, зупиняють внутрішні кровотечі, підсилюють діурез (сечогінні властивості)  і сприяють відтоку жовчі. Листя суниці зменшує потовиділення,  володіє слабо  вираженими  знеболювальними  властивостями  і  сприяє  регенерації тканин.

Чай  із суниці  готується  із сушеного ферментованого листя.  На заварку (250 мл окропу)  потрібно одну чайну ложку сировини. Вживати  в  період  авітамінозів,  у  разі застуди, при хворобах шлунково-кишкового тракту, захворюваннях печінки  і  нирок.  Суничний чай поліпшує роботу серця і зменшує набряки,  що  з’являються  внаслідок  порушення  роботи  серцево-судинної  системи. А  також  рекомендується  при  порушенні кровотворних  функцій  організму.

Настій  листя.  Вживати  при  підвищеному артеріальному  тиску  (гіпертонії).  На  одну склянку  окропу  додати  20  грамів  подрібненої сировини.  Настоювати  протягом двох годин.  Приймати до чотирьох разів на день по  столовій  ложці.

Відвар кореневищ і листя. Збір готується з  рівних  частин  кореневища  і  листя.  Засіб сприяє  розрідженню  в’язкого  слизу  і  має відхаркувальні  властивості.  Рекомендується при  бронхітах,  особливо  при  переході  в хронічну  стадію.  На  250  мл  води  взяти  20 грамів збору.  Варити  при слабкому кипінні 15  хвилин,  після  охолодження  і  відціджування  довести  кип’яченою  водою  до  початкового  об’єму.  Приймати  три-чотири рази  на  день  по столовій  ложці.

Настій  листя  суниці.  На  склянку  окропу взяти  дві  столові  ложки  сухої  сировини. Настоювати  в  термосі  протягом  ночі.  Пити по третині  склянки  до  п’яти  разів  на день, за пів години до їди. Засіб рекомендується при  сечокам’яній  хворобі  і  у  разі  виразки дванадцятипалої  кишки.

Настій  квіток. До склянки  окропу додати одну  чайну  ложку  квіток  суниці.  Період настоювання  -  шість  годин.  Рекомендується  приймати  при  захворюваннях  серця. Дозування -  по дві  столові  ложки чотири рази  на день.

Протипоказані  плоди  суниці  при  алергії на  них,  нирковій  кольці,  хронічному  апендициті  та  гіперацидних  гастритах.

Оксана Скиталінська//Сільські вісті від 25.06.2021р.