Тому
що насіння злакових
рослин за своїм біологічним складом
найліпше для цього
підходить. І саме воно, розмелене
до порошкоподібного стану, замішане й
випечене, найбільше припало до смаку людям. Хоча...
Власне, хліб і подібні до нього продукти
можна випікати з тіста, замішаного
з будь-якої харчової сировини, яка багата на крохмаль і
містить певну кількість рослинного білка. І необов’язково навіть це робити
з насіння злакових.
Відомі рецепти хліба
із насіння гарбуза,
соняшнику, кунжуту, клубнів маніоку,
навіть картоплі, батату.
Але основна маса
хліба у світі
все ж випікається
з насіння злаків. Саме вони
містять специфічні збагачені амінокислотою білки - глютеніни. У цілих сирих насінинах вони компактно запаковані у так звані ліпідні
мембрани-оболонки. А коли
зерно вже розмелене і
змішане з водою,
ці глютеніни змінюють свою
форму -
розплітаються у довгі нитки, складаються в ланцюжки тонкими молекулами.
При цьому інший,
коротший, рослинний білок - гліадин - формує містки між ланцюжками глютеніну. Отримана сітка з цих
двох білків і називається
клейковиною, яка надає тісту
в’язкості. Завдяки чому при випіканні дріжджовий
хліб виходить пишним.
А якщо він
бездріжджовий, то роль дріжджів у
тісті зазвичай виконують молочні закваски
або синтетичні розпушувачі,
які тепер повсюди продаються
у магазинах.
Щоправда, переважання злакових хлібів має й
історичні причини. Адже відомо, що з усіх крохмаленосних рослин
саме злаки прадавні
люди окультурили найпершими. І
до того моменту, коли
ранні землероби почали
вирощувати інші рослини, злаки вже
пройшли певну селекцію під
харчові потреби людини.
//Сільські
вісті №35(19883) від 14.05.2021 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар