Це дивлячись який птах! Але рекордсменом за перельотами на найбільші відстані все ж вважається грицик малий (Limos lарроnіса). Цей пернатий із сімейства бекасових гніздиться поблизу мулистих мілин арктичної тундри від північного краю лісової зони Лапландії до Західної Аляски, звідки відлітає на зиму у багату на зволожені луки Нову Зеландію. При цьому одні його зграї рухаються вздовж узбережжя Тихого океану і можуть відпочивати дорогою, інші ж летять прямо через океан без зупинок.
Учені
вже неодноразово відстежували рекордні за
дальністю безпосадкові маршрути цього
пернатого за начепленими
на його лапки
спеціальними навігаційними приладами.
Це 5-грамові приймачі,
котрі передають дані
про місцезнаходження птаха
на супутник. Зокрема,
достеменно підтверджено, що восени
2020 року самець грицика
малого всього за 11 діб без
зупинок пересік Тихий океан і долетів із
Аляски до берегів
міста Окленд у
Новій Зеландії, здолавши відстань
12,2 тис. кілометрів. Як засвідчили
супутникові дані, птах постійно
летів зі швидкістю
88,5 кілометра за
годину!..
Ясна
річ, здійснювати такі
рекордно тривалі
безпосадкові перельоти грицикам малим допомагає
унікальна будова їхнього тіла,
яке в довжину складає 37-41 сантиметр, а
важить усього 190-300 грамів.
Образно кажучи, вони
«сконструйовані», як реактивні
винищувачі. Адже мають довгі загострені
крила й ідеально обтічний для
небесних потоків повітря «дизайн» тіла.
Особлива техніка польоту ще й дозволяє
їм економити м’язові
зусилля. Проте досі
невідомо, як же ці
птахи обходяться у
дорозі без сну по
6-9 і більше
діб.
Також установлено,
що перед початком
міграції грицики малі
накопичують жир і вирушають
у дорогу, коли
запаси цієї речовини в організмі
зазвичай становлять до
55% маси тіла.
У складній і суворій
дорозі левова частка
жиру витрачається як джерело
енергії для організму і
захист його від
холоду.
Немає коментарів:
Дописати коментар