Вігна - спаржева квасоля

У цього виду квасолі їстівні і насіння, і  «лопатки», тобто незрілі  плоди. Саме останні - найцінніший дієтичний харчовий продукт. Лопатки квасолі застосовуються  в народній  медицині для лікування багатьох хвороб. Проте й досі спаржева квасоля займає незначну частку в раціоні харчування  і селян, і городян, а про її лікувальні  властивості  й  поготів мало хто знає.

 Насіння  спаржевої квасолі  за вмістом  білків  наближається  до м'яса і  перевищує рибу,  причому засвоюваність цих білків організмом сягає 75%, а за якістю вони прирівнюються  до  дієтичних  курячих яєць. Недостиглі плоди квасолі містять вуглеводи, жири, органічні  кислоти,  мінеральні  речовини,  зокрема  мікроелементи,  а також ряд вітамінів та інші біологічно активні  речовини. У деяких сортах квасолі виявлено речовини, що зумовлюють несприйнятливість людини до низки інфекційних захворювань. Особливо багато біологічно активних речовин міститься в недостиглих бобах (плодах).

Залежно від будови стулок бобів квасоля буває зернова, напівцукрова та цукрова, або спаржева. Стулки  зернової,  чи  лущильної, квасолі  вкриті  товстим  і  грубим пергаментозним  шаром,  тому  в їжу беруть лише зріле насіння.

Стулки  напівцукрових  сортів квасолі  соковитіші,  й  пергаментозний шар у них не такий грубий. А  от у плодах спаржевої квасолі пергаментозного шару взагалі немає, тому в їжу годиться не тільки насіння, а й соковиті стулки бобів. Насіння у лопатках дрібне, недорозвинене,  розміром  не більше пшеничного зерна.

Одним  із різновидів спаржевої квасолі  є  вігна.  Це  високоврожайна витка рослина, що сягає 5  м заввишки, а лопатки - завдовжки метра.

Вігна -  рослина  невибаглива, росте  і  на  кислих,  і  на  лужних грунтах,  стійка  до  атмосферної посухи,  добре  переносить  затінення.  Вегетаційний  період  - 110 - 120 днів. Врожайність вігни -  до 3 кг бобів з рослини.

Порівняно  зі  звичайною  квасолею  вирощування  вігни  має деякі  особливості.  Так,  на  одному  і  тому ж  місці  вігну  сіють не  частіше  як  раз  на  3-4  роки. Найліпші попередники - огірки, капуста, помідори, картопля. Восени  грунт  заправляють  органічним  добривом  (0,5-1  відро перегною  або  компосту  на  1 м²),  навесні  підживлюють  мінеральними:  30  г  суперфосфату, 20 г хлористого калію  і  10-20  г сечовини  на  1  м².  Перед сівбою насіння вігни витримують 20 хв у  міцному  розчині  марганцівки, потім  ретельно  промивають  водою.  Можна сіяти  і сухим,  і  намоченим насінням. Грунт бажано заздалегідь полити.

Вігна - рослина  теплолюбна, її сіють, коли грунт на глибині  10- 12  см  прогріється  до  15-17°С. Сходи  не  лише  дуже  чутливі  до приморозків, але й не витримують нетривалих знижень температури. Насіння загортають на глибину 4- 6 см,  відстань  між рослинами  - 60-70 см, між рядами  - 80 см.

Рослина потребує опори. Тому доцільно  вирощувати  її  у  міжряддях кукурудзи та інших високостебельних культур. Догляд полягає в регулярному прополюванні, розпушуванні,  а  за  необхідності - в  поливі  (після  появи  перших зав'язей).  У  період  бутонізації вігну підживлюють мінеральними добривами  (15  г  суперфосфату, 5  г хлористого  калію  на  1  м²)  із додаванням мікроелементів (бор, цинк, молібден, мідь, марганець).

Збирають  лопатки  вігни,  коли насіння  не  більше  пшеничного зерняти.  Молоді  лопатки  дуже соковиті, з м'якоттю, що заповнює весь  простір  між  стулками.  На зерно  (насіння)  знімають  добре визрілі боби.

Зі  спаржевої  квасолі  можна приготувати смачні, корисні й поживні  салати,  а  також  перші  та другі  страви.  Нарешті,  лопатки можна консервувати, заготовлюючи про запас.

Квасоля  корисна  і  здоровим людям,  але особливо - хворим на цукровий діабет, при недокрів'ї, ожирінні, захворюваннях шлунка, печінки і жовчного міхура, екземі, висипах  на  шкірі,  а  також  при подагрі, сечокам'яній хворобі, захворюваннях підшлункової залози.