Його Високість, Його Величність, Його Світлість-Льон! Помпезно? Улесливо? Ні-з великою повагою і безмежною любов’ю! Дивовижний,
універсальний, такий простий і благородний водночас. А який
запах льону, цього синьоокого красеня!
Це запах спекотного селянського літа, запах сонця і безкраїх ланів із квітами, запах спогадів,
запах юності...
В
перекладі з латини льон означає
«найкорисніший». І це цілком заслужено. Льон є унікальною рослиною. Із
нього отримують пряжу, олію і насіння.
Батьківщина льону-Стародавня
Індія. Саме там близько
9000 років тому вперше була виготовлена лляна тканина, котра
підкорила увесь світ, котрій ніколи не
шукали альтернативу і котра
ніколи не виходила
і не вийде з моди. І
справа не лише в тому, що мода на
все природне не минає (бавовна
також природний матеріал, але для
здоров’я не такий корисний). Лляні волокна не утворюють зарядів статичної
електрики, мають антисептичні й гіпоалергенні властивості. Льон наділений
винятковою здатністю протидіяти радіації. Лляне волокно
вдвічі послаблює гамма-випромінювання,
захищає від сонячної радіації, гасить електромагнітні хвилі від побутової та
промислової техніки. Льон практично не уражується хворобами, мало пошкоджується
комахами-шкідниками.
Лляна тканина приємна на дотик, має
шовковисту і гладеньку текстуру, гарно пропускає повітря, комфортна в носінні,
проста в догляді, надійна і практична, носиться довше, ніж бавовна (до 20
років). Волога з лляної тканини випаровується майже з тою ж швидкістю, що і з
поверхні водойми, в результаті чого
тканина завжди свіжа
і прохолодна. Льон широко застосовується і в медицині. Свого
часу вчені зробили дивовижне відкриття: клітини організму людини здатні
повністю розчиняти клітини льону. Тож лляна нитка - єдиний у хірургії шовний матеріал,
що не потребує подальшого зняття швів. Льон -
природний антисептик. Лляна тканина знищує мікроби, а значить
перешкоджає виникненню запалень. Цю властивість льону люди цінували здавна:
було помічено, що рани під лляними бинтами гояться швидше, ніж під бавовняними.
Присутність навіть невеликої кількості лляної пряжі в тканині (до 10%) повністю
виключає заряди статичної електрики.
Сьогодні в
провідних клініках світу лікарі вдягнені у лляні халати й
шапочки; операційні та
палати реабілітації повністю
опоряджуються льоном. Лляна олія використовується для боротьби
з раковими захворюваннями та для очищення організму від радіонуклідів, а сам
льон здатний дезактивувати заражений радіацією ґрунт.
Льон дійшов до нас із
глибокої давнини. Офіційній науці відомі знахідки з льону віком близько десяти
тисяч років. Ткачі у стародавні часи володіли технікою прядіння, котра дозволяла
виготовляти настільки легку і прозору лляну тканину, що навіть через п’ять її
шарів просвічувалося тіло, а саме вбрання можна було
протягнути через каблучку. Мумії
фараонів Єгипту були загорнуті у лляні
бинти, котрі збереглися до наших
днів не тільки завдяки спеціальним бальзамам, а й унікальним властивостям
льону.
З
льону також виготовлена
славнозвісна Туринська плащаниця. Завдяки
надзвичайним властивостям льону вона
вціліла до наших днів, пройшовши крізь вогонь і воду. А
цар і полководець Олександр Македонський носив захисний панцир із цього
природного матеріалу.
У багатьох культур
світу льон став символом
світла, чистоти та вірності.
Навіть легенда про подорож аргонавтів у Колхіду по золоте руно,
на думку деяких дослідників, має за
основу реальні факти. Історики свідчать, що у Давній Греції не було великих урожаїв льону, а той
льон, що там родив, мав досить низьку якість. Натомість високорослий льон
вирощували в Колхіді, де виготовляли славнозвісне «сардинське полотно». А
чи не була лляна тканина тим самим
коштовним і унікальним золотим
руном? Унікальність льону така,
що з нього однаково можна ткати і найтонше батистове полотно (найтонша
тканина - віссон, неодноразово згадувана
в Біблії, також виготовлялась із льону), і
міцну парусину для брезенту, пожежні рукави, і навіть канати. Льон у старовину
високо цінувався: вартість сорочки із лляного
полотна оцінювали по вазі: на
одну чашу ваг клали виріб, а на другу -
золото.
Коли ще не було паперу, багато книг
писалося на тканинах. Так, відома «Лляна книга» давніх етрусів була написана на
лляній тканині у VII столітті до нашої ери. А коли навчилися робити
папір, то його також
виготовляли і з льону.
Папір із льону дуже міцний і хрусткий. Саме тому в багатьох країнах, зокрема в США,
льон - один із
компонентів паперу, з
якого виготовляють грошові
купюри.
Цікаво, що в
Стародавньому Єгипті й античному світі лляне вбрання вважалося привілегією
знаті, тоді як у слов’ян такий одяг був традиційним. Одяг
із льону вважався ритуально чистим і оберігав тіло людини, котра його носила. В
спекотну погоду в людини у лляному одязі температура шкіри
на три-чотири градуси нижча, ніж в одязі з бавовни або шовку. Людина,
котра носить лляний одяг, відчуває комфорт за будь-якої погоди. Адже сама
природа подбала про людину, давши їй можливість застосовувати повністю природне
лляне волокно. Мовознавці свідчать: «полотном» слов’яни називали далеко не
кожну тканину. В усіх слов’янських мовах це слово означало лише лляну тканину.
В часи наших бабусь вважалося, що економити можна на одязі, але аж ніяк не на
постільній білизні, котра повинна бути дорогою і виглядати по-королівськи. Адже третину життя ми
проводимо уві сні, й від того, на чому ми спимо, залежить наше самопочуття,
здоров’я і навіть... кількість дітей у родині:шанси зачати дитя на ллянім
простирадлі вищі, ніж на тканині з
чималою домішкою синтетики. З сивої давнини
відома традиція приймати щойно народжене дитя саме на лляне полотно
- в
цьому запорука майбутнього
здоров’я немовляти. Та й перші сорочечки дитяті шилися, звичайно, з
льону.
По традиції якість волокна визначали за
довжиною нитки, котру отримували з кілограма пряжі. Сьогодні з 1 кг пряжі
отримують 40 км ниток. У Єгипті ж мали 240
кілометрів із тієї ж кількості пряжі, настільки тонкою була нитка! Ось
чому тканина, котру отримували з єгипетських
ниток, була надзвичайно дорогою і
цінувалася на вагу золота.
Носити одяг із такої тканини могли лише
царські особи та могутні жерці. А
історик Геродот згадує про лляну тканину, котру принесли в подарунок Афіні Родоській, де
кожна нитка складалася з 360 тонесеньких ниточок.
Це
все, що стосується лляного
полотна, хоча лляне насіння і лляна олія
також мають велику цінність. Слиз лляного насіння довго тримається на слизових
оболонках, оберігаючи їх від
подразнення шкідливими речовинами. Застосовують його при
захворюванні бронхів, охриплості,
гастритах, виразці
дванадцятипалої кишки і
шлунка, хронічних колітах, запаленні сечового
міхура і нирок.
Кашку із насіння льону і лляну
олію використовують при лікуванні
ран, синців, тріщин на
відкритих ділянках шкіри. Лляну
олію застосовують і
в дієтичному харчуванні у хворих із порушенням жирового обміну, з
атеросклерозом, гіпертонічною
хворобою, цукровим діабетом,
при цирозі печінки,
гепатитах. Лляна олія, як і
інші рослинні жири, містить мінімальну кількість холестерину і велику кількість ненасичених жирних кислот. А
вживання з їжею цих кислот понижує вміст холестерину і підвищує концентрацію
фосфороліпідів у крові. Радять кожного ранку натщесерце з’їдати столову ложку
лляного насіння, старанно його розжовуючи і запиваючи склянкою води. Потім
витримати двадцять хвилин перед сніданком. Що це дасть? Цей засіб чудово очищує
організм, головне - кишківник. Завдяки
такій нескладній процедурі ваша шкіра стане більш гладенькою і свіжою. І буде
спостерігатися невелике, але здорове схуднення.
Також
із насіння льону, котре
містить 35-40,5% жиру, отримують
олію, котру застосовують для виготовлення оліфи, фарби, лаку, мила. Із побічного продукту при переробці льону - паклі -
роблять мотузки, шпагат
і термоізолюючі матеріали. А ще
я пам’ятаю з дитинства - у кожній
родині, котра тримала корову,
завжди на городі
ріс льон. Щоб мати під руками
ліки від здуття, коли корова захворіє.
Льон - цінний флористичний матеріал. Коробочки
достиглого льону гарно фарбуються харчовими
барвниками, а також їх можна
сріблити і золотити. Такий матеріал
стійкий (не розпадається), красивий,
слугує і як наповнювач для букетів.
Немає коментарів:
Дописати коментар