Амариліс-квітка весни

 

Українські оселі  ці  декоративні  рослини  прикрашали здавна, й наші бабусі, особливо у селах, називали їх по-свійськи  «цибульками». «Цибульки», що холодної пори року «відпочивали»  у погребі, наприкінці зими вносили до хати, гарно поливали й ставили на вікно на перше весняне сонечко. Вони  досить швидко викидали потужну стрілку, яка одного березневого дня віддячувала за догляд і терпіння дивовижної краси білою, рожевою чи пурпуровою квіткою, зовні трохи схожою на лілію.  Вона радувала довше за інші  кімнатні  квіти. Пригадую, в часи нашого дитинства, одна така цибулинка-дітка, якими квіти амариліс розмножують, коштувала недешево...

Справжня назва рослини — амариліс, а її різновид, який так полюбляли  наші  бабусі,  не що інше,  як гіпеаструм. До родини  амарилісових  належить  майже  85  родів  або  1100  видів рослини, які входять до цієї родини, ростуть переваж но у трагічних і субтропічних лісах Африки й Південної Америки, зустрічаються вони і в регіонах із помірним теплим кліматом. В Україні занесено до Червоної книги такі амарилісові,  як  гхаоїжник Ельвеза,  підсніжник білосніжний,  підсніжник схладистий, білоцвіт літній, білоцвіт весняний,  нарцис вузьколистий,  осінник  пізньоцвітовий.  Для  вирощування вдома найпопулярніші види — клівія кіноварна, гіпеаструм, валота, гемантус.

Амарилісові  —  цибулеві,  кореневі  або  бульбоцибулеві рослини  здебільшого багаторічні декоративні квітучі трави. Квіти зібрані у гарні суцвіття,  які,  наче яскраві  парасольки, погойдуються на високих ніжках.

Кожен  вид  потребує  особливого догляду.  Так,  гіпеаструм не боїться прямих сонячних променів, валота може рости  як  у світлому, так і затіненому місці, а гемантус треба прикривати  від сонця.  У період спокою амарилісові мають перебувати  у  прохолодному  приміщенні  з  температурою повітря  8— 12° С. Під час цвітіння температура у кімнаті має бути близько 20° С. Поливу потребують помірного, трохи більшого  т л  час  цвітіння,  трохи  меншого  —  восени.  Влітку рослину рекомендується підживлювати мінеральними добривами  один раз на два тижні.

Більшість  амарилісових  розмножується  цибулинками-дітками, які  потрібно відділити від материнської цибулинки і висадити у легкий субстрат наприкінці лютого — на початку березня.  У деяких видів за кімнатних умов можна отримати насіння, але вирощена з нього культура зацвітає пізніше.

Вікторія Рибалко//Жінка, березень 2010 р.