Мені доводилося бувати у соснових, ялинових
та смерекових лісах. Чула про
березові та дубові гаї, а от про кленові
-
жодного разу. Чи бувають такі? Запитала про це
в школі в учительки
біології. І вона розповіла:
- Такі
ліси не ростуть,
хоч у народі для них навіть існує
назва - кленовики.
Бо клен -
така рослина, яка любить «товариство» з інших порід дерев. Тож, навіть,
коли клен переважає у заростях, він все одно росте в оточенні беріз, дубів
та осик. Підмічено: тільки тоді
він рясно плодоносить.
Зараз
на деревах ще
висять кетяги кленових плодів,
які ще називають «крилатими
пропелерами». Чому так?
Теж знають, мабуть, усі.
Плоди клена дозрівають зрощеними в парі. Та коли
підсихають, то від
поривів вітру ламаються навпіл.
От тоді й падають
на землю. Але як!
Обертаючись, немов пропелери.
Кленовим
насінням ласують птахи, гіле
чимало його опадає додолу. Більшість
його взимку зазвичай гине. Але
деякі насінини витримують
випробування, і навесні
на проталинах можна
побачити блідо-зелені гінкі
сходи.
Та й дорослі дерева
прокидаються від зимового сну приблизно тієї ж
пори. Отож навколо
ще лежить сніг, а
гілки кленів уже рясно вкриваються ніжними жовтувато-зеленими «букетиками» квітів. До
них охоче злітаються бджоли. Клен - добрий медонос. З одного дерева,
кажуть, можна зібрати до десяти кілограмів меду.
А з цукрового клена (є й такий!) - і
поготів. Росте він
у Канаді. Листя цього дерева навіть стало символом країни,
яку нерідко такі називають - Країна
Кленового Листя. Уміст цукру у соку цукрового клена - понад 20 відсотків! З одного такого
дерева без шкоди для нього можна
одержати десять-двадцять літрів
соку, а це - два-чотири
кілограми цукру. У Канаді
кленовий сироп такий же
національний сувенір, як у
нас сало.
До
речі, сік нашого
місцевого гостролистого клена також дуже смачний. Мені
доводилося куштувати. Моя
бабуся каже, що з
нього ще її бабуся готувала квас та різні напої.
Але
не лише соком
корисний клен. З його деревини -
міцної і легкої - роблять
музичні інструменти, зокрема
духові. Із клена виготовляють також добрі лижі та санки. А з
кори та осіннього листя хіміки
навчилися добувати чорну і жовту фарби.
Є
у клена ще
одна дуже корисна особливість: він може влітку
завбачати погоду. На уроці біології вчителька
нам дала пояснення цього явища. Справа в тім, що з
черешків листків іноді крапелька за
крапелькою течуть «сльози». Клен ніби плаче. «Сльози» ж залежать від того,
яке повітря навколо: сухе чи вологе. Чим
воно сухіше, тим випаровування
сильніше. І навпаки: чим більше у повітрі
водяних парів, тим
випаровування слабкіше. Ну а
вологим повітря стає перед дощем. Правда, вологість повітря
збільшується ненабагато, але дерево
це «помічає» і
починає «плакати». Тож вірна
прикмета: якщо на
клені з’явилися «сльози», значить,
за кілька годин чекай дощу.
//Сільські
вісті №128 (18718) від 10.11.2011 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар