Кажан, або летюча миша (усупереч своїй назві зі звичайними мишами їхні летючі тезки навіть не родичі), - єдиний у світі ссавець, який ширяє у повітрі, наче птах. Бо передні кінцівки у цих істот в процесі тривалої еволюції перетворилися на крила, що й дало змогу зарахувати цих тварин до ряду рукокрилих.
Крила миші утворені тонкою шкірястою перепонкою, яка з’єднує передні кінцівки з боковими частинами тулуба. Подовжені пальці стали служити каркасом крила. При цьому перший палець із кігтем залишається вільним. З його допомогою кажани можуть навіть їсти і робити різні інші дії, хоча у деяких із них, як, наприклад, у димчастих летючих мишей, він не є функціональним.
Швидкість кажана
залежить від форми і
будови його крил. Зокрема, вони
можуть бути дуже довгі
або ж, навпаки,
з невеликим подовженням. Крила менші не дають змоги розвивати
велику швидкість, зате
з ними можна чудово маневрувати,
що дуже корисно для летючих мишей, що живуть у
лісі і яким часто
доводиться літати серед густих
крон дерев. Загалом швидкість польоту
кажана коливається від
11 до 54
км за годину. А
от бразильський
складчатогуб із роду бульдогових
летючих мишей є
абсолютним рекордсменом
за швидкістю польоту -
він здатний розвинути
швидкість до 160
км за годину. Спостерігати такого
кажана у польоті - захоплююче видовище! Втім, побачити летючу
мишу, яка ширяє
у польоті, - дуже рідкісна
удача, адже ця тварина нічна. Вдень вона спить,
склавши крила і
повиснувши донизу головою на гілках дерев, у печерах або на горищах.
//Сільські
вісті №53 (19801) від 17.07.2020 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар